
Скільки себе пам'ятаю різдвяні свята у нас проходили весело. А це 50-60-ті роки. Ялинку батько приносив з лісу і ставив у хаті не 1 січня, а на Різдво, в переддень Святвечора. Які були тоді ялинки бідові, але для нас дітлахів, це було за щастя, її вбирати. Іграшки на ялинці у нас були , якісь чудернацькі "бані", космонавти, собачки "бєлка і стрєлка", бо ж тоді у 50-ті роки першими злітали у космос собачки. Різні сніговики, сосульки, сріблясті шишки золотиста кукурудза. Бо те ж тоді саме за правління Хрущова простий радянський народ тільки і їв, що кукурудзяний хліб, то і іграшки на ялинці були відповідні, і політиці, і системі існування держави. З соломи, кольорового паперу і вати робили ланцюжки на ялинку, бо ж ще навіть звичайного"дощику" спочатку не було. Електрики в хатах не було , а продавались різнокольорові свічки на прищепках і їх чіпляли до гілок, запалювали ці свічки на ялинці, і не боялися, що може бути пожежа. Чіпляли на ялинку цукерки, пряники і горішки. Горішки обмотували у сріблясту фольгу з фантиків цукерок, впихали сірника всередину і за ниточку чіпляли на ялинку. Отакі у нас були ялинки, не те що тепер у внуків, та навіть моїх дітей, як підростали, то вже іграшки були нові, хоч радянські, але сучасніші.А наші ялинки стояли до весни, і ми діти не хотіли їх розбирати.