dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 721
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 27-02-2017, 10:38
27-02-2017, 10:38

У "Стародавній Володимир" завітав Сергій Синюк

Категорія: Новини

У "Стародавній Володимир" завітав Сергій Синюк24 лютого відбулася презентація книги відового краєзнавця, письменника та журналіста Сергія Синюка.
Свою нову книгу "Тисячоліття волинської книжності", присвячену книговидавництві Волині від найдавніших часів, автор привіз саме у Володимир, адже в нашому місті книговидавництво стояло на високому рівні.
Сергій Синюк показав яка багата та різноманітна література волинського краю. У книзі йдеться про людей, які в різні часи писали книги саме на великій, історичній Волині. Ізяслав Мстиславич та Василько Романович, Ольга Романівна - берегиня волинської книжності, Агатангел Кримський, Василь Суразький і Борис Харчук - людина, якій радянська влада наказала написати протилежний Уласові Самчукові роман з такою ж назвою «Волинь» та інші, всі вони творили на історичній Волині.
Директор заповідника "Стародавній Володимир" Володимир Пикалюк по закінченню презентації подарував Сергію Синюку книги про Володимир-Волинський та вручив Подяку за вивчення історії України та популяризацію історико-культурної спадщини.
Інформація до новини
  • Просмотров: 384
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 21-02-2017, 12:03
21-02-2017, 12:03

Тисячоліття волинської книжності

Категорія: Новини

Адміністрація Державного історико-культурного заповідника "Стародавній Володимир" запрошує 24 лютого о 14.30 в КМЦ на презентацію книги прозаїка, поета, краєзнавця Сергія Синюка "Тисячоліття волинської книжності: літературознавчі лекції ".
"Отже, про що чи про кого книга. Перші три нариси стосуються «дуже давньої» літератури – ще часів Київської Русі. У нарисі «Онук Мономаха» йдеться про князя Ізяслава Мстиславовича, його ролі в розвитку книжності на Волині. І не лише Волині. Але хто в нас знає щось про цього князя, про його культурну діяльність? А постать надзвичайно цікава. Він та його книжники приклалися до появи Київського літопису. При його дворі сформувався гурток вчених людей. Серед них філософ Климент Смолятич, якого при допомозі князя обрали київським митрополитом. До речі, це був один із небагатьох русичів на київському митрополичому престолі. Бо на нього константинопольський патріархат переважно висвячував греків.

Справжнім детективом є нарис «Король Лодомерії» про князя Василька Романовича, який опинився в тіні свого брата Данила, котрому вперто накидають псевдо «Галицький». Тут Сергій Синюк вдається, здавалось би, до ризикованих, але цікавих і небезпідставних гіпотез, доводячи, що саме під керівництвом Василька була створена перша частина т. зв. Галицько-Волинського літопису (насправді цей літопис писався на Волині)".
Петро Кралюк
Тисячоліття волинської книжності
Інформація до новини
  • Просмотров: 525
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 15-02-2017, 12:24
15-02-2017, 12:24

Толкаченкова Любов Олексіївна

Категорія: Публікації

Народилася я на Смоленщині в Починківському районі в селі Слали у 1927 році. Школи в нашому селі не було і треба було добиратися в інше село за 5 кілометрів. В школі я встигла провчитися один рік. У 1934 році почалася колективізація. Заставляли всіх іти в колгосп. У нас було хороше господарство: корова, кінь, вівці, качки, гуси. Бабуся подарувала нам гарний будинок з різними коморами. Підлога в ньому була дерев’яна, а не глиняна. Також у нас був великий сад. І от нас записали «середняками» та обклали великими податками. Якби записали в «кулаки», то вислали б до Сибіру. Батьки не погодились з таким становищем. Вирішили все продати і виїхати. Так ми і поневірялись. В кінці кінців купили землянку. Там була кімната і маленька кухонька з великою піччю. Вгорі були малесенькі віконечка. Це було неподалік від військового аеродрому. І батько влаштувався туди шефповаром. Там ми прожили 4 роки. І цю військову частину перевели в Білосток. Ми теж туди переїхали. Жили у парковій зоні на краю міста. За кілометр від нас був військовий аеродром. В Білостоці я вчилася у школі №13. У 1941 році закінчила сьомий клас. Мені дуже хотілося поїхати в піонерський табір. Але мрія моя не здійснилась. Почалася війна. На аеродром падали бомби. Горіли амбари, де стояли військові літаки. Один снаряд попав і в наш будинок у крайню квартиру. На щастя там ніхто не жив. Ми вибігли, та й питаємо, що відбувається. А військові і самі не знають, спочатку думали, що це маневри. Кругом все горіло, люди кричали. А моя мама у цей час приймала роди у своєї подруги. Народився хлопчик - Володя Новиков. Якраз 22 червня на початку війни. Зараз живе у Рівному. На другий день, коли трохи стихло, пішли в місто, взнати чи то війна. А там - руїна. Будинки зруйновані. Кругом лежать трупи…
А напередодні приходив якийсь солдат і казав, що завтра будуть німці. Але йому ніхто не
Інформація до новини
  • Просмотров: 1274
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 2-02-2017, 11:31
2-02-2017, 11:31

Корнійчук Вячеслав Володимирович

Категорія: Публікації

Корнійчук Вячеслав ВолодимировичНародився у 1959 році у селі Певжа Млинівського району Рівненської області. Закінчивши ПТУ №6, працював у Дніпропетровську. Служив в армії під Саратовим у ракетних військах. Далі працював у Луцьку на ГПЗ. А далі – у Володимирі-Волинському на будівництві в організації «Волиньпромбуд». Через рік отримав квартиру. А далі перейшов у реставраційну майстерню.
У 1986 році почали відбудовувати собор Різдва Христового та реставрувати костел Іоакима і Анни.
Коли будували теплотрасу, зі сторони площі натрапили на фундаменти глибиною 1,80 м. Будівля костелу побудована на основі з глиняного замка П-подібної форми. Коли ж копали під теплотрасу біля собору Різдва Христового, такого глиняного замка не знайшли. Можливо він десь іще нижче є. Отже, можна припустити, що там є ще одне приміщення (ще один нижній поверх). При будівництві ливневої каналізації на глибині 1,5 м в районі тумби з рекламою натрапили на поховання, тобто зараз ми ходимо по кістках братської могили.
У цьому похованні було багато кісток, пересипаних вапном, пряжки від ременів та ялові чоботи.