Прожила я не мало років і все пережите пам’ятається, воно завжди поряд. 15 років прожила поза нашим містом. Це було дитинство незабутнє, яке випало на роки війни, на роки мук, страждань, поневолення, боротьби нашого народу проти всяких загарбників.
У 1947 році після закінчення семи класів поступила до Володимир-Волинського педагогічного училища. Поступила з не дуже хорошими знаннями, бо війна і перші післявоєнні роки не дали можливості здобути кращих. А вже у педучилищі кожен знайшов себе. Хто захоплювався математичними предметами, а хто гуманітарними. Моїми улюбленими предметами були мова, література, історія, музика і співи. Вчителі були в основному зі Східної України: Товкач Григорій Семенович – директор, Богза Марія Федорівна – класний керівник, подружжя Пашинських –викладачі математичних дисциплін, Квітка Віра Павлівна – викладач педагогіки і психології, Мусійчук Дмитро Трифонович – викладач історії, Губар Іван Гаврилович - викладач біології. І волиняни – Панасюк Ольга Ісаківна – викладач української мови і літератури, Сотничук Іван Михайлович – викладач музики і співів, Букатевич Микола Петрович – викладач малювання. Ці ж вчителі викладали і методичні предмети.