dle 9.7 8DLE
 
Сортувати статті по: даті | популярності | відвідуванню | коментарям | алфавіту
Інформація до новини
  • Просмотров: 670
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 31-03-2016, 12:19
31-03-2016, 12:19

Логвинович Софія Оліферівна

Категорія: Публікації

Логвинович Софія ОліферівнаУ Володимирі я живу з 1949 року. У 20 років я вийшла сюди заміж. Почала працювати у
школі глухонімих. Сама школа була зовсім не пристосованою для таких діток. Приміщення
школи знаходилося навпроти сучасного агротехнікуму. Говорили, що в цьому приміщенні
колись був жіночий монастир. Я пригадую цих діток. Вони були нещасними після війни, більшість
з них не мали батьків. Це сироти, яких просто десь знайшли на вулицях міста. Їхнє
життя було досить непростим. Ми старались їм допомогти, виховували, говорили добрі слова,
обнімали їх, щоб вони відчували любов і підтримку. Їх ніхто не забирав додому на вихідні, і
навіть ті діти які мали батьків теж дуже рідко їздили. Поїхати додому було дуже важко, адже
ніякого транспорту не було. Займалися ми в одному класі по дві вчительки. Просто ставили
дошку яка перегороджувала клас на дві окремі частини. Мили ми дітей у звичайній кімнаті,
воду набирали в усі посудини які тільки знаходили. Умов ніяких не було.
Інформація до новини
  • Просмотров: 617
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 29-03-2016, 10:02
29-03-2016, 10:02

Науково-практична конференція до 100-річчя Володимир-Волинської української школи ім. Т.Г. Шевченка

Категорія: Новини

24 березня у володимир-волинському педагогічному коледжі ім. Агатангела Кримського відбулася науково-практична конференція «Розвиток школи і освіти на Волині» (до 100-річчя Володимир-Волинської української школи ім. Т.Г. Шевченка).

Співучасником конференції виступла адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир». Зокрема наукові співробітники заповідниками виступили з доповідями: "Роль Українських Січових Стрільців у розвитку освіти на Волині. Володимир-Волинська приватна школа ім. Т.Г. Шевченка", "Школи Володимира за часів середньовіччя", "Голендри та шкільна освіта волинських німців".

На конференцію надійшли 64 матеріали, що охоплювали питання історії школи і освіти Волині та Західної України, педагогічного краєзнавства, методик навчання і виховання учнівської та студентської молоді.
Інформація до новини
  • Просмотров: 672
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 25-03-2016, 10:34
25-03-2016, 10:34

Школи Володимира за часів середньовіччя

Категорія: Історія

Під час розкопок археологи знаходять шиферні прясла, керамічний та металевий посуд, ливарні формочки, плінфу з написами. Найчастіше вони засвідчують власника речі: «княжа», «Спасова», «княжо есть», «Мстиславля корчага», «Давидова чара», «Молодило», «Янъка вдала пряслень Жирць». Іноді написи вказують на вміст посудини — «Ярополче вино», «гороухща»; побажання — «Благодатнеша плона корчага сия»; називають ім'я майстрів — «Максим», «Людота», «Костантин». На причорноморській амфорі-голоснику, видобутому із стін Успенського собору помітні чотири букви, що реконструюються в напис «Мстиславля», імовірно на честь засновника храму князя Мстислава Ізяславовича. [1] В.Б. Антонович та А.В. Прахов під час розкопок «Старої катедри» у 1886 р. зауважували, що на стінках голосників неодноразово зустрічалась видряпана літера «Д». На думку дослідників, ця буква поряд із виявленим тоді графіті воїна в латах та в острогах вказувала на посвяту храму Св. Дмитру. Буквенні позначення були виявлені також на плінфі зі «Старої катедри». [2]
Інформація до новини
  • Просмотров: 1927
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 22-03-2016, 15:01
22-03-2016, 15:01

“Місце публічне, де спокій та порядність захованими є”: ратуша в рецепції луцьких і володимирських міщан ХVI – першої половини ХVII ст.

Категорія: Історія

Кінець ХV – початок ХVІ ст. став часом активізації урбанізаційного процесу на теренах Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ). Він ніс за собою локацію (фундацію, закладання) якісно нових центрів територіальних осередків, наділених правом на самоврядування, та зміну політико-правового статусу тих міст, які вже були нанесені на просторову мапу означених земель. Великокнязівським чи королівським привілеєм на маґдебургію, мешканці міста переводились із права, нормами якого вони досі послуговувались (волинське, руське) на маґдебурзьке, передбачався алгоритм створення й функціонування міського уряду – маґістрату. Разом з тим, міщани-“майдеборчики” отримували низку прав та прероґатив політико-економічного спектру. Однією із таких переваг був дозвіл на спорудження ратуші (лат. praetorium, нім. rathaus, rat, пол. ratusz, староукр. ратуш) – адміністративно-судової будівлі, де відбувались засідання міської влади й вирішувались найважливіші справи маґдебурзького міста.
Інформація до новини
  • Просмотров: 684
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 17-03-2016, 15:28
17-03-2016, 15:28

Киба Ярослав Григорович

Категорія: Публікації

Я приїхав у Володимир Волинський в 1959 році. Дорога була настільки поганою, з вибоїнами,
що з Луцька довелося їхати маленьким «Пазиком» чотири години.

Якраз у той час завершувалось будівництво газокомпресорної станції. Київські та львівські
проектанти запланували спорудити цю газокомпресорну станцію біля птахофабрики. Тобто,
газопровід мав проходити Луцькою і Устилузькою вулицями. В кошторисі витрат планувалося
включити суму відшкодувань за причинені збитки. Тобто вулиці могли заасфальтуватись
саме за ці кошти уже в першій половині 60-х років.

Головою міста на той час був Кувшинов. Він не погодив проект, і тому в місті не було природного
газу ще майже 10 років, і жителі мусили користуватись балонним газом до початку
70-х років.

Стягайло Микола Лукич був начальником газокомпресорної станції , а в Луцьку «Волиньгазом» керував Іван Іванович Фурів. Потім він був головою міськради, а згодом - секретарем
КП. Фурів приїжджав до Стігайла у Володимир, щоб обговорити можливість використання
газу на підприємствах міста.
Інформація до новини
  • Просмотров: 462
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 10-03-2016, 09:50
10-03-2016, 09:50

Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Хроніки Ладомерії»

Категорія: Новини

Управління культури Волинської обласної державної адміністрації
адміністрація Державного історико-культурного заповідника
«Стародавній Володимир» у місті Володимирі-Волинському
в жовтні 2016 року проводять Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Хроніки Ладомерії», присвячену 15 річниці створення Державного історико-культурного заповідника
«Стародавній Володимир»

Пропонуються такі напрями роботи конференції:
- Володимир-Волинський в історії Волині та України
- Володимир як центр соціокультурного, політичного та економічного життя давньоруського суспільства, осередок князівської влади, центр розвитку ремесла та торгівлі.
- Історичні постаті Володимира-Волинського. Дослідники історії міста.
- Пам’ятки та пам’ятні місця історії, культури та природи Володимира-Волинського.
- Релігія та церква в історії Володимира-Волинського.
- Традиційно-побутова культура міста.
- Володимир-Волинський як центр прикордонної українсько-польської та європейської інтеграції.
- Володимир-Волинський у воєнній та повоєнній історії краю.
- Проблеми вивчення та збереження пам’яток.
- Історія міського самоврядування.
- Загальні проблеми історичного краєзнавства і волинезнавства.

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі конференції
Планується видати збірник матеріалів конференції.
Матеріали приймаються до 1 вересня 2016 року із врахуванням наступних вимог:
1. Обсяг роботи 4-10 сторінок тексту, набраного в редакторі Word (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
2. Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках, наприклад [1, 12] відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
3. Ілюстрації в електронному варіанті в форматі TIF (300 dpi) або JPEG з підписами до них.
4. Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (CD-диск). Можна надсилати на електронну адресу заповідника: v.v.zapovidnyk@gmail.com
5. Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста. телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада).

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв, тощо. Статті друкуються в авторській редакції.
Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування згідно запропонованої теми.
Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, її конкретні терміни, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково.
Матеріали доповідей прохання надсилати не пізніше вказаного терміну за адресою:

44700 м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 29, а/c 31
Адміністрація Державного історико-культурного заповідника
«Стародавній Володимир» в місті Володимирі-Волинському
Оргкомітет конференції
Телефон для довідок: Тел./факс: (03342) 3-89-89.
E-mail: v.v.zapovidnyk@gmail.com

Оргкомітет конференції.



Інформація до новини
  • Просмотров: 1776
  • Автор: orusia voznuk
  • Дата: 3-03-2016, 16:01
3-03-2016, 16:01

Князь Мстислав Ізяславич. Хоробрий воїн, що збудував найвеличніший собор Волині

Категорія: Історія

Князь Мстислав Ізяславич. Хоробрий воїн, що збудував найвеличніший собор ВолиніРік народження князя Мстислава невідовий. Історики ставлять приблизну дату – 1125 рік. Старший син великого князя київського Ізяслава та німецької принцеси Катерини. Отримав в уділ Переяслав. Брав активну участь у численних військових походах. Після смерті батька залишився в Переяславі і не барав участі в боротьбі за київський престол. Визнав Великим князем Ростислава І Мстиславича. Двічі займав київський престол. Перший раз – після смерті Ростислава Мстиславича у 1167 році. Та вже в березні 1169 року обороняв Київ від військ князя Андрія Боголюбського. Був змушений залишити місто і відступити на Волинь. Другий раз посів київський престол на кілька місяців у 1170 році.