У статті 1 Європей¬ської конвенції про охорону археологічної спадщини, підписаної і ратифікованої Україною, сказано: «Археологічна спадщина є головним еле¬ментом пізнання історії людства, вона є джерелом європейської ко¬лективної пам'яті та засобом історичних наукових досліджень». Тобто, якщо історія роз'єднує європейські народи, то археологія не знає кордонів і відкриває європейцям їх¬нє спільне коріння. Археологічні пам'ятки є окремою, досить специ¬фічною частиною культурної спадщини. Це – городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, військових таборів, поля давніх битв,могильники, культові місця та споруди, рештки життєдіяльності людини, ділянки історичного культурного шару. Україна є однією з найбагатших на археологічні пам’ятки країн Європи. Тож дослідження та збереження археологічних пам’яток має особливе значення. Воно закріплене в українському законодавстві, зокрема, у Законі України „Про охорону культурної спадщини”, Законі України „Про охорону археологічної спадщини, що визначають правові основи діяльності в галузі археології та пам’яткоохоронної сфери.