Історія одного будинку у Володимирі-Волинському
Ліворуч Собору Різдва Христового знаходиться двоповерховий будинок, що нині використовується як єпархіальне управління та житло для священників. Будинок складний у плані і має ряд прибудов. Історичні відомості про будинок мають фрагментарний характер, а спогади старожилів міста неповні і дещо суперечливі. Історія Христоріздвяного монастиря у Володимирі-Волинському починається у першій половині ХVІІІ ст. 23 лютого 1718 року був зроблений перший дарчий запис на користь єзуїтів. Ядвіга, родом із Сангушків, друга дружина волинського каштеляна Стефана Загоровського, дарує єзуїтам у місті Володимирі 72 тис. злотих. З цього часу у місті існує «місія» єзуїтів. Дарчі записи від 16 січня 1749 року на суму 22796 злотих (внесений в гродські книги Володимира Степаном Чацьким, братом каштеляна Михайла, волинським ловчим)1 та з 1761 року (останній зроблений Ігнатієм Садовським) на суму 70 тисяч злотих дали можливість єзуїтам приступити до будівництва костьолу й монастиря.
Ліворуч Собору Різдва Христового знаходиться двоповерховий будинок, що нині використовується як єпархіальне управління та житло для священників. Будинок складний у плані і має ряд прибудов. Історичні відомості про будинок мають фрагментарний характер, а спогади старожилів міста неповні і дещо суперечливі. Історія Христоріздвяного монастиря у Володимирі-Волинському починається у першій половині ХVІІІ ст. 23 лютого 1718 року був зроблений перший дарчий запис на користь єзуїтів. Ядвіга, родом із Сангушків, друга дружина волинського каштеляна Стефана Загоровського, дарує єзуїтам у місті Володимирі 72 тис. злотих. З цього часу у місті існує «місія» єзуїтів. Дарчі записи від 16 січня 1749 року на суму 22796 злотих (внесений в гродські книги Володимира Степаном Чацьким, братом каштеляна Михайла, волинським ловчим)1 та з 1761 року (останній зроблений Ігнатієм Садовським) на суму 70 тисяч злотих дали можливість єзуїтам приступити до будівництва костьолу й монастиря.